Про головне



Про головне
У просторах, яким немає меж,
Не згубишся, як на вітрах полова.
Моря перелетиш і не впадеш,
Допоки буде в серці рідна мова.
Д. Павличко
21 лютого світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Наша мова - це мова, за яку розстрілювали. Чи залишився цей страх чи ми - непереможна нація?
«Своєї мови рідної і свого рідного звичаю вірним серцем держітеся. Тоді з вас будуть люди як слід, тоді з вас громада буде шанована і вже на таку громаду ніхто своєї лапи не положить”.
Пантелеймон Куліш
Якщо вже на те пішло, то мову вбити неможливо, бо номільнально вона не має тіла. Вона - душа, а душа, як відомо, - безсмертна. Коли вбивають носіїв мови, логічно, що з ними помирає і мова. Нас як носіїв  рідної мови вбивали перманентно. Важко зараз сказати, яка ще мова світу піддавалася таким тортурам, як наша.
І тому в День материнської мови ми маємо що сказати!
По-перше, що після століть катувань наша мова вижила, і чи не це є головним знаком небес, що ми просто не маємо морального права її покинути напризволяще. По-друге, наша мова дуже красива, і це нема сенсу щоразу повторювати. Навіть діти в школі вже знають, що за милозвучністю наша мова у світі - серед кращих.
Чому ж вона не має такої свободи, як інші мови світу? Чому багатьом українцям спілкуватися рідною мовою незручно, некомфортно, принизливо? Давайте з'ясовувати, бо День рідної мови заснований у світі і для таких питань. 
Як би банально це не звучало, але мова - це справді душа народу, його інтелектуальний портрет, те єдине і невідворотне, що об’єднує всіх людей, те, чим пишеться історія народу. Тому всі народи світу цього дня будуть особливо монолітні, демонструватимуть красу саме своєї мови, розповідатимуть про те, що саме їхня мова - найдавніша, найсильніша і наймилозвучніша.
І це нормально і природно, оскільки своє - завше найкраще. Ненормально і неприродньо відгороджуватися від свого і вважати його другосортним, недосконалим, а ще гірше - соромитися. Гірко, що саме це спостерігається в нас, коли саме твою мову, якою ти спілкуєшся зі світом, яку перейняв від матері і якою щиро дорожиш, вважають другосортною.