Сплять солдати в степах
Під волошковим небом Європи,
А розквітлому щастю немає ні меж, ні кінця.
Біля Волги й Дніпра заросли чебрецями окопи,
Тільки в шрамах солдатських печаляться наші серця
Д. Луценко
Під волошковим небом Європи,
А розквітлому щастю немає ні меж, ні кінця.
Біля Волги й Дніпра заросли чебрецями окопи,
Тільки в шрамах солдатських печаляться наші серця
Д. Луценко
22
червня — День скорботи і вшанування пам'яті жертв Другої світової війни. Це
день початку війни, яка забрала життя кожного п’ятого українця.
22
червня 1941 року незважаючи на таємну угоду про ненапад (пакт Молотова-Ріббентропа
1939 року) і тісне військово-економічне співробітництво між Німеччиною та СРСР,
нацистська Німеччина атакувала радянські частини по всій лінії кордону від
Балтійського до Чорного моря.
Почалася
німецько-радянська війна 1941-1945 років, як складова, але основна частина
Другої світової війни.
Слід
зазначити, що Україна не тільки серед колишніх радянських республік, а й з усіх
країн світу зазнала найбільших втрат за роки тієї війни. У Другій світовій
війні українці понесли людські втрати більші, ніж Велика Британія, Канада, США
і Франція разом узяті. За різними оцінками, в нашій країні загинуло від 8 до 10
мільйонів людей, з них цивільного населення близько 5 млн, 2,2 мільйона було
вивезено на примусові роботи до нацистської Німеччини, 10 мільйонів втратило
притулок. На цілковиті руїни перетворилося понад 700 міст та селищ міського
типу, майже 30 тисяч сіл.
Великою
трагедією для мільйонів українців стала примусова депортація: з України до
Німеччини й інших країн вивезли від 2,4 до 2,8 млн мирних громадян. Ця цифра
становила майже 80% від усіх радянських людей, депортованих нацистами.
Для
того щоб ушанувати пам'ять усіх полеглих синів і дочок українського народу під
час Другої світової війни, у 2000 році указом президента Леоніда Кучми було
встановлено День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні.
